У кого я брав інтерв’ю?
Я брав інтерв’ю у молодої української відеоблогерки Юлії Сівцової. Через війну на Донбасі вона втратила майже все, що мала, але ця молода і відчайдушна дівчина рвонула підкорювати Прагу. У цьому інтерв’ю ми і поговорили про цей складний шлях і про те, що їй вже вдалось досягти на сьогодні.
Можливо це інтерв’ю надихне когось на рішучі зміни у власному житі.
Також цю відеоблогерку я включив у рейтинг Топ-5 найкращих відеоблогів про Чехію
Про блогинг
Які топ-3 відеоролики ти порекомендуєш читачам мого блогу?
Найкорисніші відео після яких люди почали підписуватись і перегляди рахуватись у тисячах, то це звичайно стали такі відео, як “ПОКУПКА КВАРТИРЫ В ПРАГЕ. Делать все самим или через риелтора, основные этапы, маленькие хитрости” і “КАК НАЙТИ РАБОТУ В ПРАГЕ“. А найбільш популярним стало відео “ЧЕХИЯ БЕЗ ЧЕШСКОГО. Легко ли выжить иностранцу в ЧЕХИИ“.
Як думаєш чому твої відео набирають таку популярність?
По-перше, у кожному відео я все розповідаю від щирого серця. По-друге, я готуюсь до кожного відео, щоб воно було корисним і пізнавальним для глядачів. По-третє, мої відео оригінальні. Я ніколи не краду чужі ідеї, а ділюсь власним досвідом. Четвертим і найважливішим пунктом є те, що я ділюсь своїм реальним досвідом, тим що пережила на власній шкурі.
Також я не позиціоную свій канал, як повчальний, а просто розповідаю виключно ту інформацію, яку знаю сама.
Я бачив у тебе є відео, де ти порівнюєш чехів та українців. Якщо говорити в загальному, то чехи які?
В Чехії я вже живу 4 роки і мені самій було цікаво дослідити різницю між менталітетами. До цього відео я серйозно готувалась. Я почала приглядатись до своїх колег-чехів, ставити експерименти, розпитувати власних друзів-іноземців що вони думають про чехів.
Загалом чехи неймовірно ввічливі і виховані люди.
У Чехії ти стикалась із упередженим ставленням до себе, тому що ти українка?
За весь час, що я живу в Чехії мені нахамили лише один раз в поліції, і то лише тоді, коли подумали, що я росіянка. Але як побачили український паспорт, одразу почали вибачатись. А так взагалі ніколи не стикалась з хамством. Чеські пенсіонери просто сама милота, – ввічливі, усміхнені, не хамовиті, божі кульбаби.
Про переїзд у Прагу
Ось ти говорила, що ти у Чехії вже 4 роки. Як ти потрапила у Чехію і що тебе спровокувало на це?
Це довга історія 🙂 Коли я закінчувала бакалаврат у Донецьку, у 2013 році, у мене виникло бажання поїхати кудись вчитись за кордон. Я розпочала інтенсивно вивчати англійську мову і після курсів склала екзамен FCE. Отримання цього сертифікату ще більше підсилило моє бажання навчатись за кордоном.
Cambridge English: First (FCE) – сертифікат для тих, кому необхідно підтвердження здібностей впевнено говорити і писати англійською мовою в щоденних робочих або навчальних ситуаціях на рівні вище середнього.
Після отримання диплому бакалавра я думала їхати за кордон, але у мене на той момент був хлопець з яким я зустрічалась вже 4 роки. Я прекрасно розуміла, що він не витягне життя закордоном, тому лишилась.
Я подала документи у магістратуру, а для себе вирішила, що якщо потрапляю на бюджетне місце, то залишаюсь у Донецьку. І як буває у таких ситуаціях, – життя пожартувало. Я отримала бюджетне місце, при тому, що їх було всього 10, а абітурієнтів трохи більше ніж 100.
Після вступу ідея про навчання за кордоном якось вже притихла, збиралась виходити заміж, але у травні 2014 року у наше місто в’їхали російські танки.
Про війну
Ти ж очевидець усіх цих жахливих подій. Що у цей момент творилось у Донецьку?
Я прожила аж 2,5 місяці в бойових умовах. У Донецьку був кошмар наяву, коли бойові літаки обстрілювали центр міста, коли на моїх очах у людей забирали автівки, а у мене самої був автомобіль. Був випадок в банку, коли нас закрили, тому що на вулиці розпочалась перестрілка. Життя повільно перетворювалось у пекло.
Через бойові дії у нас скасували захист диплому і весь рік навчання пішов коту під хвіст.
Що ти встигла із собою взяти у Київ?
Я виїжджала з Донецька у липні і все, що встигла взяти із собою – це шорти, декілька футболок і документи.
Як війна вплинула на твоє бажання покинути Україну?
У мене була принципова позиція не їхати в Росію, тому що я знаю чиї це були танки. Так що я собі сказала, що в Росію ні ногою. В Україні теж не бажала залишатись, тому що вважаю, що у той момент жодні зі сторін не була розумнішою за іншу. Так само у мене була принципова позиція, що я не хочу жити в Україні, але точно не поїду в Росію.
Тоді я згадала свою ідею річної давності, що я хочу виїхати в Прагу. Тим більше моя подруга жила там вже 2 роки. Почала шукати інформацію про те як виїхати з України. Буквально за 1,2-2 тижні знайшла університет в Празі, де є викладання англійською мовою.
На той момент у мене все ще був хлопець, але цього разу мене це не зупинило. Я думала, що з часом він підтягнеться.
Як довго тривав цей процес?
Все відбулось дуже швидко. Я прожила у Києві всього 2 місяці, а зібрала документи для вступу за місяць, а вже через 3 тижні мені дали візу і поїхала в Прагу.
Про адаптацію в Празі
Кожен по різному адаптовується в іноземній країні. Хтось впадає у депресію, хтось починає безглуздо витрачати гроші на веселощі і т.п. Як процес адаптації проходив у тебе?
Коли я приїхала у Прагу, то декілька місяців боялась звуку сирен. Тому що у Києві бойовики викрадали поліцейські автомобілі, вмикали сирену і стріляли по людях. Тому коли чула сирену в Празі одразу паніка, – куди бігти, що робити? Але загалом перші півроку минули без стресу. У мене якось одразу знайшлась компанія, ми разом подорожували, знайшла собі в Празі декілька близьких за духом друзів. З цими друзями навіть не вистачало часу, щоб подумати, що щось не так.
У Донецьку у мене залишився хлопець, але він мене звідти дуже сильно підтримував. Він морально був зі мною. І мабуть, це мене і врятувало.
Також гріла душу думка, що мої батьки щасливі від того, що їхня донька навчається в Європі.
Про роботу і зарплату бухгалтера в Чехії
Ти зараз працюєш і я б хотів розпитати про це більш детально. Ким ти зараз працюєш в Чехії?
Бухгалтер у фармацевтичній компанії.
Скільки приблизно спеціаліст твого рівня заробляє в Чехії?
Все залежить від досвіду, – мій досвід роботи 3 роки. В середньому такий спеціаліст, як я може претендувати на 38 000 крон (брудними – до податкових відрахувань).
Коли ти тільки починаєш, то нормальною зарплатою вважається 28 000-30 000 крон (брудними).
Чи існує в Чехії різниця в оплаті праці між жінками і чоловіками у твоїй сфері роботи?
Ні, цього нема. Зарплати рівні. Чого не скажеш про Україну. В Україні, якщо ти жінка, то у тебе однозначно буде зарплата менше, ніж у твоїх колег чоловіків. Тут, в Чехії, такого розмежування нема.
І останнє запитання! Який твій улюблений бар в Празі?
В бари вже не ходжу, тому що перегуляла в молодості. Але я поціновувач кави, тому люблю ходити у пражські кав’ярні.
Дякую за інтерв’ю!